Словарь української мови (1924)/защипувати

by Борис Грінченко

◀ защепити

Словарь української мови Борис Грінченко З защипувати

защита ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Защи́пувати, пую, єш, сов. в. защипну́ти, ну́, не́ш, гл. Залѣплять, залѣпить (пирогъ, вареникъ). Варила дружечка пиріжки, защипувала їх в три ріжки. О. 1862. IV. 35.