Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заюрити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заюрити
Берлін: Українське слово, 1924

Заюри́ти, рю́, риш, гл. Зашалить. Дідона кріпко заюрила, горщок з вареною розбила. Котл. Ен. I. 20.