Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заюшити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заюшити
Берлін: Українське слово, 1924

Заюши́ти, шу́, ши́ш, гл. 1) Политься (о крови). Луснув він його по голові ґерлиманом і зразу заюшилася кров. Новомоск. у. 2) Окровавить. Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений. Грин. II. 171.