Словарь української мови (1924)/заяць
| ◀ заятритися | Словарь української мови З заяць |
заячати ▶ |
|
За́яць, за́йця, м. 1) Заяцъ. 2) Часть олі́йниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Шух. I. 163. Ум. За́йчик.
| ◀ заятритися | Словарь української мови Борис Грінченко З заяць |
заячати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заяць
Борис Грінченко
1924
За́яць, за́йця, м. 1) Заяцъ. 2) Часть олі́йниці: родъ толкача, песта, давленіемъ котораго выжимается постное масло. Шух. I. 163. Ум. За́йчик.