Словарь української мови (1924)/заґавити

by Борис Грінченко

◀ загутатися

Словарь української мови Борис Грінченко З заґавити

заґавитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заґа́вити, влю, виш, гл. — кого́. Отвлечь вниманіе чье. Я (злодій) піду їх заґавлю,.. ти і бери. Мнж. 110.