Словарь української мови (1924)/збабіти
| ◀ збабити | Словарь української мови З збабіти |
збабратися ▶ |
|
Збабі́ти, бі́ю, єш, гл. Обабиться. Коли дівці сходить на вінці, то збабіє. Ном. № 8998.
| ◀ збабити | Словарь української мови Борис Грінченко З збабіти |
збабратися ▶ |
|
Словарь української мови — З
збабіти
Борис Грінченко
1924
Збабі́ти, бі́ю, єш, гл. Обабиться. Коли дівці сходить на вінці, то збабіє. Ном. № 8998.