Словарь української мови (1924)/збанувати

by Борис Грінченко

◀ збантурити

Словарь української мови Борис Грінченко З збанувати

збаня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Збанува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Затосковать. Мовлять мені добрі люде, що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала. Гол. II. 773. — на о́чі. Ослѣпнуть. Уже третій рік, як збанував на очі й нічого не бачить. Уман. у.