Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/збахтати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
збахтати
Берлін: Українське слово, 1924

Збахта́ти, та́ю, єш, гл. Высоко подняться? А рутка ся збахтала, аж по вікна достала. Гол. II. 279.