Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зберігати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зберігати
Берлін: Українське слово, 1924

Зберіга́ти, га́ю, єш, сов. в. зберегти́, режу́, же́ш, гл. Сберегать, сберечь. А ще і для мене Бог на світі радість зберіг. Мог. 85.