Словарь української мови (1924)/збитний
| ◀ збиткуватися | Словарь української мови З збитний |
збитниця ▶ |
|
Зби́тний, а, е. 1) Излишній, чрезмѣрный. 2) — чолові́к. = Збитошник. Вх. Лем. 417.
| ◀ збиткуватися | Словарь української мови Борис Грінченко З збитний |
збитниця ▶ |
|
Словарь української мови — З
збитний
Борис Грінченко
1924
Зби́тний, а, е. 1) Излишній, чрезмѣрный. 2) — чолові́к. = Збитошник. Вх. Лем. 417.