Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/збороти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
збороти
Берлін: Українське слово, 1924

Зборо́ти, рю́, реш, гл. Побороть, одолѣть. Добра та корова, що й людей зборола. Посл.