Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/збрудити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
збрудити
Берлін: Українське слово, 1924

Збруди́ти, джу́, диш, гл. Загрязнить, запачкать. А він мені рантух-полу кров'ю да збрудив. Федьк. II. 71.