Словарь української мови (1924)/збудувати

by Борис Грінченко

◀ збудування

Словарь української мови Борис Грінченко З збудувати

збудь-вік ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Збудува́ти, ду́ю, єш, гл. Построить; соорудить, создать. Збудуй хату з лободи, та в чужую не веди. Нп. Ой коли б я знала, що буду вмірати, то б я сказала труну збудувати. Чуб. III. 155. Чоловік збудував башту. Єв. Мр. XII. 1. Еней збудує сильне царство. Котл. Ен. I. 13.