Словарь української мови (1924)/збурятися
| ◀ збуряти | Словарь української мови З збурятися |
збут ▶ |
|
Збуря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. збу́ритися, рюся, ришся, гл. Возмущаться, возмутиться, взбунтоваться. Збурились люде. НВолын. у.
| ◀ збуряти | Словарь української мови Борис Грінченко З збурятися |
збут ▶ |
|
Словарь української мови — З
збурятися
Борис Грінченко
1924
Збуря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. збу́ритися, рюся, ришся, гл. Возмущаться, возмутиться, взбунтоваться. Збурились люде. НВолын. у.