Словарь української мови (1924)/збідняти
| ◀ збіднюватися | Словарь української мови З збідняти |
збіжжя ▶ |
|
Збідня́ти, ня́ю, єш, сов. в. збі́днити, ню, ниш, гл. Дѣлать, сдѣлать бѣднымъ. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.
| ◀ збіднюватися | Словарь української мови Борис Грінченко З збідняти |
збіжжя ▶ |
|
Словарь української мови — З
збідняти
Борис Грінченко
1924
Збідня́ти, ня́ю, єш, сов. в. збі́днити, ню, ниш, гл. Дѣлать, сдѣлать бѣднымъ. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.