Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/збідніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
збідніти
Берлін: Українське слово, 1924

Збідні́ти, ні́ю, єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Г. Барв. 371. Збідніли люде. Каменец. у.