Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/збіраниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
збіраниця
Берлін: Українське слово, 1924

Збірани́на, ни, збірани́ця, ці, ж. 1) Собираніе, сбираніе. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідини — збіраниця. Зміев. у.