Словарь української мови (1924)/збіраниця

by Борис Грінченко

◀ збіранина

Словарь української мови Борис Грінченко З збіраниця

збіранка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Збірани́на, ни, збірани́ця, ці, ж. 1) Собираніе, сбираніе. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідини — збіраниця. Зміев. у.