Словарь української мови (1924)/збірка
Зовнішній вигляд
◀ збіржаник | Словарь української мови З збірка |
збірний ▶ |
|
Збі́рка, ки, ж. 1) Сходка, собраніе. Збірка хлопців, дівчат. Уже зібрав збірку; там уже збірка зібралася. Черк. у. 2) Собраніе чего-либо. Константиногр. у. 3) Мѣстныя овчины, скупаемыя на полтавскихъ ярмаркахъ. Вас. 154.