Словарь української мови (1924)/зв'ялити

by Борис Грінченко

◀ зв'яка

Словарь української мови Борис Грінченко З зв'ялити

зв'ялитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зв'яли́ти, лю́, ли́ш, гл. Сдѣлать вялымъ; обезсилить.