Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зв'янути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зв'янути
Берлін: Українське слово, 1924

Зв'я́нути, ну, неш, гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло. К. Псал. 230.