Словарь української мови (1924)/зважати

by Борис Грінченко

◀ звадниця

Словарь української мови Борис Грінченко З зважати

зважити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зважа́ти, жа́ю, єш, сов. в. зва́жити, жу, жиш, гл. Обращать, обратить вниманіе. Не зважала вона, що темная ніч, пішла вона в чистеє поле пріч. Чуб. V. 896.