Словарь української мови (1924)/зваріятіти
Зовнішній вигляд
◀ зваритися | Словарь української мови З зваріятіти |
звар'ювати ▶ |
|
Зварія́тіти, тію, єш, звар'юва́ти, р'ю́ю, єш, гл. Сойти съ ума. Зваріятів Максим. НВолын. у. Чи не звар'ював він зовсім, чи не здурів він? Левиц. I. 528.