Словарь української мови (1924)/зватися

by Борис Грінченко

◀ звати

Словарь української мови Борис Грінченко З зватися

зведениця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зва́тися, зву́ся, зве́шся, гл. Зваться, называться. В тім городі жила Дідона, а город звався Карфаген. Котл. Ен. Був собі чоловік, — Остапом звався. Рудч. Ск. I. 63. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв. 17.