Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зверх

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зверх
Берлін: Українське слово, 1924

Зверх, нар. Поверхъ, сверхъ. Не попав же я в двері, та в стовп головою, господиня те все чула — та зверх коцюбою. Чуб. V. 1126. Один зверх одного. Рудч. Ск. I. 4.