Словарь української мови (1924)/звершити
Зовнішній вигляд
◀ зверху | Словарь української мови З звершити |
звеселити ▶ |
|
Зверши́ти, шу́, ши́ш, гл. 1) Насыпать верхъ. Насипав мірку жита та ще й звершив. 2) Миновать верховье. Звершити балку. Александров. у.