Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/звеселіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
звеселіти
Берлін: Українське слово, 1924

Звеселі́ти, лі́ю, єш, гл. Повеселѣть. Шевч. 410. А як коли то було звеселіємо не знать чого. МВ. (О. 1862. III. 35).