Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/звидити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
звидити
Берлін: Українське слово, 1924

Зви́дити, джу, диш, гл. Простить, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. Ном. № 4129.