Словарь української мови (1924)/звинутися
| ◀ звинути | Словарь української мови З звинутися |
звиняти ▶ |
|
Звину́тися, ну́ся, не́шся, гл. Успѣть (сдѣлать, возвратиться). Я звинувся і все зробив. НВолын. у.
| ◀ звинути | Словарь української мови Борис Грінченко З звинутися |
звиняти ▶ |
|
Словарь української мови — З
звинутися
Борис Грінченко
1924
Звину́тися, ну́ся, не́шся, гл. Успѣть (сдѣлать, возвратиться). Я звинувся і все зробив. НВолын. у.