Словарь української мови (1924)/звисока
| ◀ звиснути | Словарь української мови З звисока |
звитатися ▶ |
|
Зви́сока, нар. 1) Высоко, на возвышенномъ мѣстѣ. Ой як мені тих дружечок позбірати, ой де мені їх звисока посажати. Мет. 158. 2) Съ вышины. Твій престол во віки вічні звисока сіяє. К. Псал. 108.