Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/звитяжити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
звитяжити
Берлін: Українське слово, 1924

Звитя́жити, жу, жиш, гл. Побѣдить. Великий князь Роман Ростиславович, звитяживши литвинів 1173 року, впрягав бранців до плуга. Ном. № 663.