Словарь української мови (1924)/зволікати
| ◀ зволити | Словарь української мови З зволікати |
зволікатися ▶ |
|
Зволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. зволокти́, лочу́, че́ш, гл. Стягивать, стянуть, совлекать, совлечь. Зволік дошки ув їдне місце.
| ◀ зволити | Словарь української мови Борис Грінченко З зволікати |
зволікатися ▶ |
|
Словарь української мови — З
зволікати
Борис Грінченко
1924
Зволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. зволокти́, лочу́, че́ш, гл. Стягивать, стянуть, совлекать, совлечь. Зволік дошки ув їдне місце.