Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/звонець

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
звонець
Берлін: Українське слово, 1924

Звоне́ць, нця́, м. Раст.: а) Rhinanthus crista galli. Лв. 101. б) Rhinanthus minor. в) Campanula ranunculoides. Лв. 97. Як в житі кукіль, то хлібові покій, а як звонець, то му конець. Ном. № 10139.