Словарь української мови (1924)/звідувати

by Борис Грінченко

◀ звідтіль

Словарь української мови Борис Грінченко З звідувати

звідуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зві́дувати, дую, єш, сов. в. зві́дати, даю, єш, гл. Узнавать, узнать. Будемо питати а звідувати. Гол. II. 49. Піду звідаю, чи піп дома. Каменец. у. Як звідаєш, то зміряєш. Ном. № 6831.