Словарь української мови (1924)/звідци

by Борис Грінченко

◀ звідусюди

Словарь української мови Борис Грінченко З звідци

звідціль ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зві́дци, звідці́ль, звідціля́, нар. = Звідсіль. Ой звідци гора, а звідти друга. Чуб. V. 230. Як я маю, козак Нечай, звідціль утікати, славу свою козацькую під ноги топтати. Макс.