Словарь української мови (1924)/звіздяний

by Борис Грінченко

◀ звіздяненький

Словарь української мови Борис Грінченко З звіздяний

звій ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Звіздяни́й, а́, е́. Звѣздный, усѣянный звѣздами. Ум. Звіздяне́нький. Чим небо менше? Всюди рівненьке, всюди рівненьке та звіздяненьке. Гол. II. 32.