Словарь української мови (1924)/звіриний
| ◀ звіринець | Словарь української мови З звіриний |
звіринка ▶ |
|
Звіри́ний, а, е. Звѣриный. Не наділив його умом звіриним. К. Іов. 89.
| ◀ звіринець | Словарь української мови Борис Грінченко З звіриний |
звіринка ▶ |
|
Словарь української мови — З
звіриний
Борис Грінченко
1924
Звіри́ний, а, е. Звѣриный. Не наділив його умом звіриним. К. Іов. 89.