Словарь української мови (1924)/звірівник
| ◀ звірити | Словарь української мови З звірівник |
звірість ▶ |
|
Звірівни́к, ка́, м. Звѣринецъ. Александров. у.
| ◀ звірити | Словарь української мови Борис Грінченко З звірівник |
звірість ▶ |
|
Словарь української мови — З
звірівник
Борис Грінченко
1924
Звірівни́к, ка́, м. Звѣринецъ. Александров. у.