Словарь української мови (1924)/звіститися
| ◀ звістити | Словарь української мови З звіститися |
звістка ▶ |
|
Звісти́тися, щу́ся, сти́шся, гл. Узнать. Що нас Бог у купу зводить, вчора я звістився. Мкр. Н. 28.
| ◀ звістити | Словарь української мови Борис Грінченко З звіститися |
звістка ▶ |
|
Словарь української мови — З
звіститися
Борис Грінченко
1924
Звісти́тися, щу́ся, сти́шся, гл. Узнать. Що нас Бог у купу зводить, вчора я звістився. Мкр. Н. 28.