Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/звітріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
звітріти
Берлін: Українське слово, 1924

Зві́тріти, рію, єш, гл. Вывѣтриться. Коли сіль звітріє, то чим приправити? Єв. Л. XIV. 34.