Словарь української мови (1924)/звішати
| ◀ звічний | Словарь української мови З звішати |
звішувати ▶ |
|
Зві́шати, шаю, єш, гл. = Звісити. Сіла при Кубані над кручею і ноги звішала. (О. 1861. XI. Кух. 37).
| ◀ звічний | Словарь української мови Борис Грінченко З звішати |
звішувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
звішати
Борис Грінченко
1924
Зві́шати, шаю, єш, гл. = Звісити. Сіла при Кубані над кручею і ноги звішала. (О. 1861. XI. Кух. 37).