Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/згамкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
згамкати
Берлін: Українське слово, 1924

Зга́мкати, каю, єш, гл. Дѣтск. Съѣсть, проглотить. І лиш гляди, то і влучає, щоб згамкати мене, як блин. Котл. Ен. V. 13.