Словарь української мови (1924)/згашати
| ◀ згацькати | Словарь української мови З згашати |
згаяти ▶ |
|
Згаша́ти, ша́ю, єш, сов. в. згаси́ти, шу́, сиш, гл. Гасить, погашать, погасить, тушить, потушить. А тепер нехай не зарікається Барабаш, гетьман молодий, на славній Україні огнів та тернів згашати. Мет. 388. Хиба тоді, дівчинонько, мої мислі згасиш, коли твою білу ручку та з моєю зв'яжеш. Коцип.