Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/згибати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
згибати
Берлін: Українське слово, 1924

Зги́бати, баю, єш, гл. Найти, встрѣтить. Сидітимеш, Грина, поки тебе чорт згиба. Ном. № 8892.