Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/згрібати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
згрібати
Берлін: Українське слово, 1924

Згріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. згребти́, бу́, бе́ш, гл. Сгребать, сгресть.