Словарь української мови (1924)/здвигати

by Борис Грінченко

◀ здвиг

Словарь української мови Борис Грінченко З здвигати

здвигатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Здвига́ти, га́ю, єш, сов. в. здвигну́ти, ну́, не́ш, гл. 1) Сдвигать, сдвинуть. Бачу, що він здвигає брови. МВ. II. 26. 2) = Здвигнутися 2. Ударив кулаком по столу — аж вікна здвигнули. Мир. ХРВ. 195.