Словарь української мови (1924)/здекретувати

by Борис Грінченко

◀ здебільшого

Словарь української мови Борис Грінченко З здекретувати

здекуційник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Здекретува́ти, ту́ю, єш, гл. Опредѣлить, назначить. Яку б кару ледачому пакостникові здекретувати? К. ЧР. 272.