Словарь української мови (1924)/здихатися

by Борис Грінченко

◀ здихати

Словарь української мови Борис Грінченко З здихатися

здихнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зди́хатися, хаюся(шуся), хаєшся(шешся), гл. 1) Перевести духъ. Аж не здишусь. Г. Барв. 397. Не здишусь — так набігався. 2) Избавиться, отдѣлаться. Не можна здихаться цього лихого чоловіка. Рк. Левиц. Не здихався біди. Рк. Левиц.