Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/здобуток

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ здобути Словарь української мови
Борис Грінченко
З
здобуток 		здовга ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Здобу́ток, тку, м. 1) Пріобрѣтеніе. 2) Разжива. Виряжаються козаки на здобуток. МВ. I. 140.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/здобуток&oldid=745963