Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/здобіль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
здобіль
Берлін: Українське слово, 1924

Здо́біль, нар. Въ изобиліи. І корсеток здобіль, і плахот, і спідниць… Всього в мене здобіль. Скриня як налита. Г. Барв. 227.