Словарь української мови (1924)/здобіль
Зовнішній вигляд
◀ здобишник | Словарь української мови З здобіль |
здобритися ▶ |
|
Здо́біль, нар. Въ изобиліи. І корсеток здобіль, і плахот, і спідниць… Всього в мене здобіль. Скриня як налита. Г. Барв. 227.