Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/здолати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
здолати
Берлін: Українське слово, 1924

Здола́ти, ла́ю, єш, гл. 1) Одолѣть. 2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. Яків усе хорів… Давно вже він не робив нічого, не здолав. МВ. II. 206.